- розпутувати
- —————————————————————————————розпу́туватидієслово недоконаного видурідко
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпутувати — ую, уєш, недок., розпу/тати, аю, аєш, док., перех., рідко. 1) Те саме, що розплутувати. || перен. Розгадувати, з ясовувати для себе що небудь. 2) Звільняти від пут. Розпутувати коней … Український тлумачний словник
обчісувати — ую, уєш, недок., обчеса/ти, ешу/, е/шеш, док., перех. 1) розм. Постійно розчісувати кого небудь. 2) спец. Розчісуванням вирівнювати, розпутувати й очищати від домішок (вовну, бавовну, льон і т. ін.). Обчісувати льон. 3) Обсмикуючи граблями,… … Український тлумачний словник
розпутати — див. розпутувати … Український тлумачний словник
розпутування — я, с. Дія за знач. розпутувати … Український тлумачний словник